©
Гірські ланцюги, що починаються біля Йегена, Андалузія.1924
Дора Каррінгтон (1893-1932) за життя не була широко відома як художник, оскільки рідко виставлялася і не підписувала свої роботи.
Каррінгтон не була членом Bloomsbury Group (елітарної групи англійських інтелектуалів, письменників і художників, випускників Кембриджа, серед яких - Вульф, Рассел, Форстер тощо), але була тісно пов'язана з письменником-гомосексуалістом Літтоном Стрейчі, який входив до цього кола. Вона носила коротку стрижку pageboy hair style ще до того, як це увійшло в моду, надаючи своїй зовнішності дещо андрогінного вигляду.
У червні 1918 року Вірджинія Вульф написала про Керрінгтон у своєму щоденнику: "Вона дивна через свою суміш імпульсивності та самосвідомості. Іноді я задаюся питанням, що вона робить: так хоче догодити, примирлива, неспокійна й активна. ... але вона така невгамовна, спрагла істота, така руда, тверда і водночас допитлива, що вона не може не подобатися."
Каррінгтон також була відома своїми пейзажними картинами (написаними в дусі сюрреалізму), на яких факти візуального сприйняття поєднувалися з внутрішніми бажаннями і фантазіями.
Протягом багатьох років мистецтво Каррінгтон залишалося поза увагою публіки, а головну популярність їй принесли її стосунки з Літтоном Стрейчі.
Літтон Стрейчі.1916
Дора Каррінгтон наклала на себе руки 11 березня 1932 року, через два місяці після смерті Стрейчі.
1978 року сер Джон Ротенштейн, директор галереї Тейт у Лондоні, назвав Дору Каррінгтон "найзабутішим серйозним художником свого часу".
У 1995 році вийшов х/ф "Каррінгтон" (у гол. ролі Емма Томпсон, Нагорода Національної ради кінокритиків США за найкращу жіночу роль), реж. К. Гемптон. В основі фільму - взаємини Каррінгтон і Стрейчі. Джессіка Кейт Мейєр грає Каррінгтон в іспанському фільмі "На південь від Гранади" (Премія "Гойя", 2003).
358