©
У Чехії вшановують 140 років від дня народження Егона Ервіна Кіша — журналіста, публіциста та одного з основоположників літературного репортажу. Кіш назавжди залишився символом міжвоєнної Праги — її культурного розмаїття, суперечностей і пошуків. Шлях Кіша в журналістиці розпочався з кримінальної хроніки в празьких газетах, де він писав про нічне життя міста, маргінальні прошарки суспільства та гучні справи. Під час Першої світової війни Кіш служив добровольцем, пройшов Сербію, Росію та Угорщину, став переконаним пацифістом і приєднався до комуністичного руху. Він ідеалізував СРСР що згодом викликало гостру критику, а сам Кіш став зручним інструментом для ідеологічної пропаганди. Його книги — серед яких «Царі. Попи. Більшовики», «Американський рай», «Ризиковані справи по всьому світу» — поєднують журналістську уважність до деталей із художнім підходом до оповіді. Часто репортажі Кіша мали форму особистих пригод, що лише підсилювало ефект присутності та емоційну достовірність. Водночас чимало текстів Кіша несуть на собі відбиток ідеологічної наївності, характерної для лівого інтелектуального середовища того часу. Він помер 31 березня 1948 року, за кілька тижнів після того, як комуністи остаточно прийшли до влади. Хоч у повоєнній Чехословаччині його творчість активно використовували в ідеологічних цілях, після 1989 року Кіша надовго забули. Лише нині чеське суспільство повертається до оцінки його спадку : його образ — низький на зріст чоловік з сигаретою в куточку рота та сміхом в очах — назавжди вписався в історію чеської та європейської журналістики ХХ століття.
On the birthday of the “mad reporter”: Egon Erwin Kish
The Czech Republic is commemorating 140 years since the birth of Egon Erwin Kisch — a journalist, publicist, and one of the founders of literary reportage. Kisch remains a lasting symbol of interwar Prague — its cultural diversity, contradictions, and constant search for identity. Kisch began his journalistic career writing crime stories for Prague newspapers, covering the city's nightlife, marginalized social groups, and high-profile cases. During World War I, he volunteered for military service, traveling through Serbia, Russia, and Hungary. These experiences turned him into a staunch pacifist and led him to join the communist movement. He idealized the Soviet Union — a stance that later drew sharp criticism, and Kisch himself became a convenient tool for ideological propaganda. His books — including "Tsars, Priests, and Bolsheviks," "Land of Unlimited Possibilities," and "Risky Business Around the World" — combine journalistic attention to detail with a literary approach to storytelling. Many of Kisch’s reports took the form of personal adventures, which enhanced the sense of presence and emotional authenticity. At the same time, a number of his writings reflect the ideological naivety characteristic of the left-wing intellectual circles of his time. Kisch died on March 31, 1948, just weeks after the communists came to full power in Czechoslovakia. While his work was actively used for ideological purposes in the postwar era, Kisch was largely forgotten after 1989. Only now is Czech society beginning to reassess his legacy: his image — a short man with a cigarette in the corner of his mouth and laughter in his eyes — is forever etched into the history of Czech and European journalism of the 20th century.
©
336