©
Ніколас Хамфрі (нар. 1943) вважає, що 30 тис. років тому в людей «могло не бути мови в тому вигляді, у якому ми її знаємо. Вона могла з’явитися пізніше й призвести до втрати тих фантастичних художніх здібностей, які демонстрували автори печерного живопису (...) Можливо, втрата натуралістичного живопису була ціною, яку довелося заплатити за появу поезії. У людей могла бути печера Шове або епос про Гільгамеша, але не могло бути одночасно і того, й іншого». Ерік Кандель (нар. 1929) у своїй книзі «Вік самопізнання. Пошуки несвідомого в мистецтві та науці від початку ХХ століття до наших днів» не вважає цю думку переконливою, водночас зазначаючи, що, наприклад, дотикова чутливість у сліпих вища, ніж у зрячих, — що є наслідком ширшого представлення дотикових відчуттів у мозку.
На фото — Ніколас Хамфрі.
Nicholas Humphrey (b. 1943) believes that 30,000 years ago humans “might not have had language as we know it. It may have emerged later and led to the loss of those fantastic artistic abilities demonstrated by the creators of cave paintings (...) Perhaps the disappearance of naturalistic painting was the price that had to be paid for the emergence of poetry. Humans could have had the Chauvet Cave or the Epic of Gilgamesh, but not both at the same time.” Eric Kandel (b. 1929), in his book The Age of Insight: The Quest to Understand the Unconscious in Art, Mind, and Brain from Vienna 1900 to the Present, does not find this idea convincing, while noting that, for example, tactile sensitivity in the blind is higher than in the sighted — a result of broader representation of tactile sensations in the brain.
In the photo — Nicholas Humphrey.
1472