© https://www.zeit.de
Австрійська письменниця Ева Менассе (1970) повертається на літературну сцену з масштабним романом "Darkenbloom" — твором, що досліджує колективну пам’ять, історичну відповідальність і тишу, яка триває після жахів минулого. Події розгортаються у вигаданому прикордонному містечку на сході Австрії, в серпні 1989 року — в час, коли Європа переживала політичні зрушення. З першого погляду "Darkenbloom" виглядає як типовий роман про провінцію: містечко з руїнами замку, мером, сімейною крамницею та повсякденними клопотами мешканців. Але поява двох незнайомців порушує рівновагу — і поступово під поверхнею спокійного побуту починають спливати забуті або навмисно приховані епізоди з часів Другої світової війни. Оповідь, сповнена іронії та тонкої сатири, досліджує, як історія — навіть у малих масштабах — ніколи не зникає безслідно. Менассе піднімає складні питання про те, як суспільства зберігають пам’ять про минуле і якою ціною дається мовчання. Роман здобув високу оцінку міжнародної критики. Зокрема, оглядач The New Yorker Джеймс Вуд відзначив «глибоку й оригінальну реінтерпретацію зла», яку демонструє авторка через багатошаровий наратив. Попри обсяг у понад 450 сторінок, текст зберігає динаміку завдяки дотепному, часом дошкульному голосу оповідача, який занурює читача у морально складний, але цілком правдоподібний світ.
Austrian prose unveils the shadows of the past: Eva Menasse’s novel explores memory and guilt
Austrian writer Eva Menasse (1970) returns to the literary scene with her ambitious novel Darkenbloom — a work that delves into collective memory, historical responsibility, and the silence that follows the horrors of the past. Set in a fictional border town in eastern Austria in August 1989 — a time of political upheaval across Europe — Darkenbloom initially appears to be a typical provincial novel: a town with castle ruins, a mayor, a family-run grocery store, and the everyday concerns of its inhabitants. But the arrival of two strangers unsettles the balance, and gradually, beneath the calm surface of daily life, forgotten or deliberately hidden episodes from World War II begin to emerge. The narrative, rich with irony and subtle satire, examines how history — even on a small scale — never disappears without a trace. Menasse raises complex questions about how societies preserve memory of the past and the cost of silence. The novel has received high praise from international critics. Notably, The New Yorker reviewer James Wood highlighted the author’s “deep and original reinterpretation of evil” through a layered narrative. Despite its length of over 450 pages, the text maintains momentum thanks to the witty, sometimes acerbic voice of the narrator, immersing readers in a morally complex yet entirely plausible world.
©
396