©
Парламент Данії ухвалив оборонну угоду зі Сполученими Штатами, яка надає американським військовим «необмежений доступ» до трьох авіабаз на території країни — у Карупі, Скридструпі та Олборзі. Згідно з документом, американські військовослужбовці перебуватимуть під юрисдикцією США навіть у разі скоєння правопорушень, а не під дією данського законодавства. Угода також передбачає право розміщення на території Данії американського персоналу, військової техніки, проведення навчань, технічного обслуговування та зберігання озброєння. Крім того, американські військові та військова поліція зможуть діяти не лише на території баз, а й за їхніми межами — зокрема, втручатися у цивільні події, включно з потенційним стримуванням протестів. За документ проголосували 94 депутати данського парламенту, 11 — висловилися проти. Угоду було підписано ще у грудні 2023 року, однак її схвалення в нинішніх геополітичних умовах — після повернення Дональда Трампа до Білого дому — набуло нового резонансу. Критики угоди — серед них представники лівих політичних сил і правозахисних організацій — попереджають про ризики обмеження суверенітету Данії та послаблення контролю з боку національних інституцій. Деякі правники також ставлять під сумнів відповідність угоди Конституції Данії. Данський інститут прав людини застерігає, що документ може дозволити американським військовим перешкоджати мирним зібранням без юридичної відповідальності. Водночас уряд Данії наголошує: співпраця з Вашингтоном є ключовою для безпеки регіону. Прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен заявила, що головна загроза полягає не у надмірному впливі США, а у ймовірному скороченні американської присутності в Європі. Оборонна угода вже стала предметом гострих суспільних і політичних дискусій — вона порушує чутливі питання суверенітету, міжнародного партнерства та дотримання прав людини в умовах зростаючої геополітичної напруги.
Controversial Danish Defence Law Granting US Access to Military Bases Sparks Public Backlash
The Danish Parliament has approved a defence agreement with the United States granting American forces "unrestricted access" to three airbases in Denmark — located in Karup, Skrydstrup, and Aalborg. Under the terms of the deal, US military personnel will remain under American jurisdiction, even in cases involving criminal offences, effectively placing them outside the reach of Danish law. The agreement allows the US to station troops on Danish soil, store weapons and military equipment, and conduct training, maintenance, and other military operations. Furthermore, it grants US military police the authority to operate beyond the bases themselves, including the power to intervene in civil matters such as public demonstrations. The bill was passed by 94 members of the Danish Parliament, with 11 voting against. Although the agreement was originally signed in December 2023, its ratification has gained renewed attention in light of recent geopolitical shifts — particularly following Donald Trump’s return to the US presidency and rising strategic tensions in the Arctic region. Critics of the agreement — including members of left-leaning political parties and human rights organisations — warn that it poses a threat to Danish sovereignty and could erode national oversight. Some legal experts have also questioned whether the agreement is compatible with Denmark’s constitution. The Danish Institute for Human Rights has raised concerns that the law could allow US forces to obstruct peaceful protests without facing legal consequences under Danish jurisdiction. The Danish government, however, maintains that the agreement addresses urgent regional security challenges. Prime Minister Mette Frederiksen has argued that the real risk lies not in excessive US influence, but in the potential reduction of American military presence in Europe. The defence pact has already sparked significant political and public debate, raising fundamental questions about national sovereignty, international alliances, and the protection of civil liberties in an increasingly volatile global landscape.
©
265