© https://www.vaticannews.va
У Римі, в Auditorium Parco della Musica Ennio Morricone, відбулася одна з найпомітніших культурно-інтелектуальних подій грудня: режисер Мартін Скорсезе та священник-єзуїт, теолог і культуролог о. Антоніо Спадаро обговорили спадщину П’єра Паоло Пазоліні та його фільм «Il Vangelo secondo Matteo». Дискусія стала частиною масштабної програми, присвяченої 50-річчю від смерті видатного італійського режисера. Захід модерувала журналістка Алессандра Сардоні, а сам Скорсезе долучився онлайн. Розмова охопила три ключові теми: пошук віри, специфіку кінематографічної мови та сучасне прочитання євангельської оповіді. Скорсезе згадав дитинство у кримінальних кварталах Нью-Йорка — середовищі, де жорстокість поєднувалася з глибокою релігійністю. Значний вплив на нього мав священник Френсіс Принсіпе, який привчив юного Скорсезе мислити критично й відкрив для нього письменника Грем Ґрін. Отець Спадаро наголосив на радикальності Пазоліні — митця, який умів перетворити євангельський текст на безпосередній виклик сучасності. У «Євангеліє від Матвія» Пазоліні створив образ Христа без прикрас — гнівно-ніжного, вільного, гострого. Для молодого Скорсезе цей фільм став потрясінням: він визнав, що відмовився від власної ідеї зняти фільм про Ісуса після перегляду роботи Пазоліні, адже той висловив те, що режисер сам прагнув сформулювати. Скорсезе та Пазоліні поєднує спільне бачення: обидва використовують кіно як інструмент, що ставить людину перед моральною кризою та необхідністю вибору. Наприкінці зустрічі Скорсезе, усміхаючись, але цілком серйозно, сказав: «Єдине, що має сенс — це християнство. Так я думаю тепер, коли став трохи старшим».
Martin Scorsese Reinterprets Pasolini’s “Gospel According to Matthew”
One of the most notable cultural and intellectual events of December took place in Rome at the Auditorium Parco della Musica Ennio Morricone, where filmmaker Martin Scorsese and Jesuit priest, theologian, and cultural scholar Father Antonio Spadaro discussed the legacy of Pier Paolo Pasolini and his film Il Vangelo secondo Matteo. The conversation was part of a larger programme marking the 50th anniversary of the Italian director’s death. The event was moderated by journalist Alessandra Sardoni, while Scorsese joined via video link. The dialogue explored three central themes: the search for faith, the nature of cinematic language, and contemporary interpretations of the Gospel narrative. Scorsese recalled his childhood in the rough neighbourhoods of New York — an environment where violence coexisted with deep religious sentiment. He spoke about Father Francis Principe, who taught him to think critically and introduced him to the works of writer Graham Greene. Father Spadaro highlighted the radicalism of Pasolini — an artist capable of turning the Gospel text into an urgent challenge for the modern world. In The Gospel According to Matthew, Pasolini created a depiction of Christ stripped of embellishment: fierce and gentle, free and sharp. For the young Scorsese, this film was a revelation. He admitted that he abandoned his own idea of making a film about Jesus after seeing Pasolini’s work, recognising that Pasolini had already expressed what he himself had hoped to convey. What unites Scorsese and Pasolini is a shared understanding of cinema as a means of confronting the individual with a moral crisis and the necessity of choice. At the end of the conversation, Scorsese, smiling yet entirely serious, remarked: “The only thing that makes sense is Christianity. That’s what I think now, as I’ve grown a little older.”
55