Дмитро Гнатюк: спогади та уривки з інтерв'ю

27.03.2025

Дмитро Гнатюк (з інтерв'ю Михайлу Маслію): «Болить мене за українців, нашу країну, яку нищать і розривають на куски москвини. росія мріє захопити світ. Їй все не під силу, тому хоче вдовольнити свої смаки нами. Такій величезній країні без малої України життя немислиме. А ми думали, що матимемо незалежність…. путін все робить, щоб не допустити цього. Люди добрі, дайте українцям пожити нормально та спокійно, щоб вони були задоволені. Скільки ж можна знущатися над нами! Дивуюся, як путін грішить і буде грішити. Навіщо лізти в Україну, за клаптиком землі, якої в росії вдосталь. Адже з собою всього не забереш. Тих награбованих мільярдів. Лише метр на два! І кожного це чекає. путіна також. Не можу змиритися, що Крим не наш уже. Печально мені з тим, що діється на Донбасі та Луганщині. Навіщо росія полізла туди? Адже стільки мають своєї землі, з якою ради не можуть дати. Адже жирує лише москва і петербург, а решта — бідося. Чого пхаєтеся до нас, своїх проблем замало?»(З інтерв’ю, яке мені пощастило зробити з патріархом української пісні 2014 року).Хтось чув про ювілей Дмитра Гнатюка на головній сцені країни, де він співав найбільше? А може, це робить його рідна столична Опера? Чи мерія в Києві назвала його іменем вулицю, площу, сквер?…Не створили фільму, не відкрили музей. І таких сором’язливих «не…» надто багато, на превеликий жаль. А може, десь звучать пісні Дмитра Михайловича?Якось з Іванком Поповичем Іван Попович їхали його автом з Києва в Черкаси. Він поставив диск і ми в унісон підспівували Гнатюкові. «Ти замітив, нема жодної пісні, яку б не хотілося слухати, яку хотілося б якнайскоріше промотати? — резонно спитав мене артист. Звісно, що замітив! Кожна — золота, кожна з лише властивим йому лоском У кожній розлито космос, кожна має магнетичний політ…Немає іншого співака, який би подарував своєму народові стільки незабутніх перлин–пісень, які відразу ж ставали народними: «Два кольори», «Ясени», «Вівці мої, вівці», «Очі волошкові», «Цвітуть осінні тихі небеса», «Рідна мати моя», «Марічка». Таких можна назвати десятки. Дмитро Гнатюк — найшанованіший і найвідоміший артист серед українців усього світу.Ніхто не згадує, ніде не чути…«Я не можу зрозуміти, хто то може зрозуміти!» як влучно про подібне висловлювався Ігор Білозір…Чи повинна бути в столиці вулиця імені Дмитра Гнатюка?! Не лише вона, а й пам’ятник одному з найвідоміших містян Києва!!!Щодо архіву Дмитра Гнатюка і галасу навколо нього. Я часто заходив у гості до Гнатюків в останні роки життя Дмитра Михайловича. А з Галиною Макарівною — його вірною дружиною — спілкувався ледь не щовечора. Знав багато того, про що знають чи можуть знати найрідніші.Так сталося, що Він помер раніше, а Вона пережила свого славетного чоловіка на 40 днів. Саме в той скорботний і жалобний час при свідомості та добрій пам’яті перебрала сімейний архів та упорядкувала його. Кому, як не їй, вірній супутниці життя корифея, було це зробити. Усе, що вважала зайвим, повикидала. До прикладу, могло бути десятки газет з однією і тією ж статтею, десятки однакових знимок, документи, які ні про що не говорили, або говорили те, що вона вважала брехливими вигадками, тощо. Мала право, вважала своїм обов’язком. І добре зробила! Ще й Господь для того дав їй час.Проте знайшлися «доброзичливці», які не розібралися і вилили відро помиїв на шляхетну родину. На світлу пам’ять Дмитра Гнатюка! Всі ми помиляємося, з ким це не бувало, але досі ніхто не вибачився і не збирається цього робити. І це страшно!Чи повинен це робити Андрій Дмитрович Гнатюк — єдиний син своїх Батьків. Звісно, що ні. А за що, власне, оправдовуватися. І перед ким? А судді хто???Дмитро Гнатюк: «З перших днів я молився і переживав за Євромайдан. Він диво, щось надзвичайне! Хто б міг повірити, що зробимо таку велику справу, повалимо свого доморощеного диктатора, «крупнєйшого» злодія. Так обікрасти Україну, наш народ. Це ж який гріх. Розпуста, вседозволеність, золоті батони, золоті унітази, повні кузови старовинних ікон. Сором на весь світ. А невинно вбиті життя.... янукович — антихрист і великий безбожник. Він буде вмирати важкими муками, адже проклятий мільйонами. Хоч нас тепер атакує російський бузувір, в тисячу разів нахабніший і жорстокіший.Люди добрі, дайте українцям пожити нормально та спокійно, щоб вони були задоволені. Скільки ж можна знущатися над нами!» Михайло Маслій

----

28 березня 2025 року виповнюється 100 років від дня народження оперного співака Дмитра Гнатюка (1925–2016). Народившись у Румунськкому королівстві (тепер -Чернівецька обл.), Гнатюк здобув професійну музичну освіту в Київській консерваторії, де навчався у класі Івана Паторжинського. Завдяки унікальному тембру, потужному голосу, майстерному володінню технікою вокалу та виразній акторській грі, він став одним із найвизначніших баритонів свого часу. Його репертуар налічував понад 200 творів української та світової класики. Доля підготувала йому незвичайний шлях у мистецтво: під час війни Гнатюк отримав контузію, і саме після цього потрясіння відбулася мутація його голосу, що відкрила йому дорогу до великої сцени. Співак особливо цінував роль Остапа в опері «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, а серед композиторів особливе місце у його серці займав Джузеппе Верді.Його творчий внесок важко переоцінити: платівки з його записами розійшлися тиражем щонайменше 57 мільйонів примірників. А під час гастролей в Австралії та Новій Зеландії Гнатюк дав рекордні 57 сольних концертів лише за два місяці. «Якщо у вас немає волі, один талант не витягне людину. Є воля – є мета. Я слухав свого вчителя, Івана Паторжинського, і відчував свою місію – нести в світ нашу українську пісню», – казав Дмитро Гнатюк.

Ukraine Celebrates the 100th Anniversary of Dmytro Hnatyuk

On March 28, 2025, Ukraine marks the 100th anniversary of the birth of the legendary opera singer Dmytro Hnatyuk (1925–2016). His name is forever etched in the history of world vocal art, and his voice continues to inspire new generations of performers.Born in the Chernivtsi region, Hnatyuk received his professional music education at the Kyiv Conservatory, studying under the legendary Ivan Patorzhynskyi. With a unique timbre, powerful voice, exceptional vocal technique, and expressive acting skills, he became one of the greatest baritones of his time. His repertoire included over 200 works from Ukrainian and global classical music.His path to art was shaped by an extraordinary event: during World War II, Hnatyuk suffered a concussion, and it was this trauma that triggered a mutation in his voice, ultimately leading him to a brilliant career on stage. Among his most cherished roles was Ostap in Mykola Lysenko’s opera Taras Bulba, while his favorite composer was Giuseppe Verdi.Hnatyuk's artistic contribution is undeniable: his records sold at least 57 million copies worldwide. During his tours in Australia and New Zealand, he performed an astonishing 57 solo concerts in just two months."If you lack willpower, talent alone won’t take you far. Where there’s will, there’s a goal. I listened to my teacher, Ivan Patorzhynskyi, and felt my mission—to bring Ukrainian song to the world," Hnatyuk once said.On this centennial anniversary, Ukraine remembers the great singer whose voice and talent have left an everlasting imprint on the world’s cultural landscape.

1909
Оригінальна стаття: Facebook
Інші матеріали розділуМистецтво:
Діана Клочко про синій колір у мистецтві
2336
…In my lecture on blue, I showed Konrad Krzyżanowski’s 1914 painting By Candlelight, created in Volhynia at his wife’s estate.
Музична душа столиці: чому виконання «Києве мій» Юрієм Гуляєвим досі зворушує до сліз
2337
Легендарний гімн Києва у виконанні Юрія Гуляєва — це жива історія та найтепліший спогад про квітучу українську столицю. Послухати цей шедевр, що став символом багатьох поколінь.
Діана Клочко запрошує дослідити фіолетовий у мистецтві
975
5 липня у київській книгарні «Є» відбудеться лекція Діани Клочко «Фіолетовий у мистецтві». Мистецтвознавиця поділиться роздумами про несподівану символіку фіолетового та золотистого кольорів на прикладі барокового полотна Міхаеліни Водьє.
Загадка для слухачів і мільйони переглядів: феномен треку «Крила лелеки» Нікіти Кисельова
1698
Трек ще навіть не вийшов, а на YouTube вже крутять його 10-хвилинні фанатські склейки.
Триває відкритий курс Діани Клочко «Художники єврейського походження й український модернізм»
1262
As of today, three lectures of the course have already taken place. The final session is still ahead and will be held on June 24, 2026, at 20:00 on the ZOOM platform. The topic of the final lecture is: “Ukrainian Sixtiers and Artists of Jewish Origin: Th
Картина Івана Марчука «Щедра планета» продана на Sotheby's за 96 тисяч євро
2690
Generous Planet, a painting by Ukrainian artist Ivan Marchuk, was sold at the international Sotheby's auction as part of the Modern & Contemporary Discoveries sale. Created in 1994, the work came from a private collection in the United States and was offe
Головні фаворити сезону Київської театральної сцени (за результатами професійних оцінок та глядацького інтересу)
6253
Через обмежену кількість показів (режисер Андрій Жолдак особисто контролює кожен вихід) вистава "Дім" де-факто перейшла в розряд елітарного дефіциту.
У центрі уваги мистецтвознавиці Діани Клочко – автопортрет Зінаїди Серебярякової
2729
..впевнена, добре знаєте цей автопортрет Зінаїди Серебрякової "За туалетом", створений 1909 року на закиданому снігом хуторі біля її маєтку Нескучне нині Харківської області.
Мова вбрання: смушева шапка між Шевченком і конструктивізмом, розмірковує мистецтвознавиця Діана Клочко
2581
…1912 року Давид Бурлюк пише "Українців", і усі вони, як один - в смушевих шапках (теплий головний убір зі смушка, хутра новонародженого ягняти каракульської породи, яке має характерний кучерявий візерунок). Норма, узнаваний образ, зокрема й Тараса Шевчен
5 виставок грудня, які варто побачити у Києві
1613
Despite the cold season, Kyiv’s museums and galleries are offering a remarkably rich cultural program. This December stands out for its exceptional concentration of events — from a retrospective of Kateryna Bilokur to large documentary projects about Mari
Україна повертає премію Малевича: головною лауреаткою 2025 року стала мистецька спільнота воєнного часу
2020
After a five-year pause, the Kazimir Malevich Art Prize — a key award fostering dialogue between Ukrainian and Polish contemporary art — has been presented again in Kyiv.
Білий рояль на рейках: Євген Хмара перетворив Інтерсіті на концертну залу
1590
Renowned Ukrainian virtuoso pianist Evgeny Khmara gave passengers an unexpected musical performance aboard an Intercity train traveling from Kyiv to Lviv.
UDIW 2025: Київ став столицею креативності та трансформацій
1605
Ukrainian Design & Innovation Week opens its fifth season with the theme “LIMINAL” — a symbol of transition, change, and new opportunities. From September 29 to October 5, Kyiv transformed into the main stage for architects, designers, urbanists, innovato
На Житомирщині консервують зруйновану російським обстрілом церкву XIX століття
2671
In the village of Viazivka, Zhytomyr region, preservation works have begun on the wooden Church of the Nativity of the Blessed Virgin Mary, which was destroyed during a Russian shelling in March 2022.
Культурна битва: українські митці змінюють російське маркування в музеях світу
2360
A worldwide campaign called “Stolen Art” has been launched to correct the false attribution of Ukrainian artists in leading museum collections. The initiative was started by the U.S.-registered NGO Shadows Project, which has been working for several years
Львівська галерея мистецтв представить в Парижі шедевр Жоржа де Ла Тура
3312
The Borys Voznytskyi Lviv National Art Gallery will present in Paris one of its most valuable paintings—Georges de La Tour’s “At the Moneylender’s” (also known as “The Payment”).