© Linoleum Contemporary Animation and Media Art Festival
31 серпня 2025 року пішов із життя Радна Сахалтуєв — художник, графік, плакатист і класик української анімації. Його ім’я назавжди пов’язане з культовими мультфільмами «Пригоди капітана Врунгеля» та «Острів скарбів», що сформували цілу епоху радянського та українського мультиплікаційного мистецтва. Сахалтуєв народився в Улан-Уде й почав свій шлях у кіно з навчання у ВДІКу. Після випуску у 1961 році доля привела його до Києва, де він приєднався до творчої команди «Київнаук-фільму». Тут молодий художник пройшов шлях від асистента до головного художника-постановника, створюючи розкадрування, візуальні образи й стилістику, яка є впізнаваною кількома поколіннями глядачів. Мистецтвознавці відзначають його здатність поєднувати гротескність із витонченою пластикою персонажів. Саме завдяки цим пошукам з’явилися яскраві образи, які зробили українську анімацію особливою й неповторною. Його творчий доробок у мультиплікації налічує десятки картин, серед яких — «Як козаки у хокей грали» (1995), «Кримська легенда» (1979), «Лікар Айболить» (1969). Більшість робіт Сахалтуєва створено у співпраці з режисером Давидом Черкаським (1931–2018). Експерименти митця простежуються і в роботах за мотивами українських народних казок, зокрема у фільмі «Чарівник Ох» (1971), де він створив оригінальну візуальну мову й нетиповий образ головного персонажа. Окрім анімації, Радна Сахалтуєв проілюстрував десятки книжок для дітей і дорослих у видавництвах «Веселка», «Молодь» і «Ранок», продовжуючи активно працювати навіть у 2000-х роках. Його книжкові ілюстрації відзначаються поєднанням лаконізму, гротеску, фольклорних мотивів і сатиричної гостроти. Творчість Сахалтуєва — це не лише яскраві сторінки української анімації, а й приклад глибокої художньої інтуїції, здатної вловлювати як естетику часу, так і його суперечності. У кожній його роботі — від дитячих мультфільмів до соціальних алегорій чи кіноплакатів — відчувається виразний авторський почерк. Його внесок в українську візуальну культуру — це ціла епоха, яка ще потребує належної оцінки.
Legendary Ukrainian Animator Radna Sakhaltuev Has Passed Away
On August 31, 2025, Radna Sakhaltuev — artist, graphic designer, poster artist, and a classic figure of Ukrainian animation — passed away. His name is forever tied to the cult animated films Adventures of Captain Vrungel and Treasure Island, which shaped an entire era of Soviet and Ukrainian animation. Sakhaltuev was born in Ulan-Ude and began his cinematic journey while studying at VGIK. After graduating in 1961, fate led him to Kyiv, where he joined the creative team at Kyivnaukfilm. There, the young artist rose from assistant to chief production designer, developing storyboards, visual imagery, and stylistic approaches that remain recognizable to generations of viewers. Art critics highlight his ability to combine grotesque elements with the refined plasticity of characters. Thanks to these explorations, vivid images emerged that made Ukrainian animation distinctive and unique. His creative legacy in animation includes dozens of films, among them How the Cossacks Played Hockey (1995), Crimean Legend (1979), and Doctor Aybolit (1969). Most of Sakhaltuev’s works were created in collaboration with director David Cherkassky (1931–2018). His artistic experiments are also evident in works inspired by Ukrainian folk tales, such as The Wizard Oh (1971), where he developed an original visual language and an unconventional portrayal of the main character. Beyond animation, Radna Sakhaltuev illustrated dozens of books for children and adults published by Veselka, Molod, and Ranok, continuing his active work even into the 2000s. His book illustrations are equally recognizable, marked by a fusion of conciseness, grotesque, folklore motifs, and satirical sharpness. Sakhaltuev’s creative path represents not only vivid chapters of Ukrainian animation but also an example of profound artistic intuition, capable of capturing both the aesthetics of his time and its contradictions. In each of his works — from children’s cartoons to social allegories and film posters — his distinctive authorial style is unmistakable. His contribution to Ukrainian visual culture constitutes an entire epoch that still awaits its full recognition.
849