©
Карл Гофер (1878 - 1955) - у дитинстві потрапив до сиротинця (1884-1892), з 1897 р. вивчав живопис у Художній академії (Карлсруе). У 1902 році Гофер підписав контракт на п'ять років зі швейцарським підприємцем і меценатом Райнгартом, який зобов'язувався регулярно фінансово підтримувати митця. Натомість Райнгарт отримував щороку спочатку три, а згодом чотири картини Гофера. Стипендія Райнгарта дозволила Карлу (та його дружині) переїхати до Риму, а згодом в Париж. Улітку 1914 року подружжя інтернували з Франції через їхнє громадянство.
Гофер виступав проти нацистів ще до їхнього приходу до влади, але у 30-ті роки його ще не полишала надія певною мірою примирити своє мистецтво з ідеологією нового режиму. Гофер вірив, що його мистецтво сприймуть, оскільки він розумів його як німецьке. Незважаючи на це творчість художника однаково засудили як “дегенеративне мистецтво”.
Після закінчення Другої світової війни Гофер брав участь у будівництві Берлінської академії мистецтв, директором якої він став у липні 1945 року.
986