©
Франц Марк (1880-1916), німецький експресіоніст, виріс у двомовній (німецько-французькій) родині; свого часу залишив художню академію, розчарувавшись в академічному викладанні, та жив на прожитковий мінімум, 200 марок на місяць. Багато своїх картин продав за безцінь колекціонеру Келеру.
Загинув на війни. У жовтні 1915 року в листі назвав війну "найпідлішим захопленням людських істот, якому ми піддалися".
Найбільше відомий своїми картинами Із зображенням тварин. Спочатку тварина була для Марка метафорою чистоти та невинності ("Я прагну посилити почуття органічного ритму усього існуючого, прагну пантеїстично співпереживати тремтінню крові у природі, в деревах, у тваринах, у повітрі").
Собака, що лежить на снігу (1911).
Однак пізніше тварина втратила для митця сенс. У листі з фронту, датованому 1915 роком, Марк писав: "Я дуже рано відчув, що людина "потворна"; тварина здавалася мені красивішою, чистішою; але я також виявив у ній так багато нечутливого й потворного, тож мої зображення [...] інстинктивно ставали все схематичнішими, абстрактнішими". На останній картині - "Козуля у лісі II" - у надмірно абстрагованій формі зображено трьох оленів на галявині в лісі .
Марк виразно трансформував ідеї кубізму. Картина "Тигр" (1912).
Ретроспективу живописних і графічних робіт Франца Марка (2005-2006 рр.) відвідало понад 300 000 відвідувачів.
У лютому 2008 року на аукціоні Sotheby's у Лондоні картину "Коні, що пасуться III" продали за 16,5 мільйонам євро.
У червні 2009 року одну з останніх імпресіоністських картин Марка, "Коні, що скачуть", продали на аукціоні Christie's за 4,4 мільйона євро, однак картину "Три коні" (гуаш на картоні), вже продали за 17,5 млн євро 2018 року.
Апогеєм стрімкого росту вартості його творів став продаж у 2022 році полотна "Лисиці" (51 млн євро).
На честь Марка названо вулиці Німеччини в таких містах: Фульде, Фюрте, Гамбурзі, Ландсхуті, Вольфсбурзі, Ольденбурзі, Пухгеймі, Вехті, Ельмсхорні, Гейдельберзі, Кохель-ам-Зее, Кельні, Кьошинзі, Леверкузене, Мюльгаймі, Саарбрюккене, Шифферштадті, Швейнфурті, Зиндельсдорфі, Тегінзі та Мюнхені.
478