©
"Вежа синіх коней" - одна з найвідоміших робіт Франца Марка (1880-1916). Вважається втраченою після закінчення Другої світової війни.
У 1910 році Марк проголосив своєю метою "пантеїстичне возз'єднання зі струмом крові, що пульсує в живій природі, у деревах, у тваринах, у повітрі". Під впливом Пікассо і Робера Делоне, Марк почав використовувати у своїх роботах геометризовану лінію і надавати символічного значення кольорам: "Синій - це чоловічий принцип, строгий і духовний. Жовтий - жіночий принцип, ніжний, веселий і чуттєвий. Червоний - це матерія, грубий і важкий колір, який завжди має боротися і перемагати два інших! Якщо, наприклад, змішати серйозний, духовний синій із червоним, то синій колір стане нестерпно сумним...". Вдавшись до очевидного спрощення в теорії, на практиці проте Марк створив найвідоміші у світі картини із зображенням тварин. Марк вважав тварин "нелюдськи іншими" ("художник повинен поставити себе на місце тварини і передати її сутність у живописі"), хоча водночас його картини пронизані прагненням до "пантеїстичного возз'єднання".
"Вежу синіх коней" у 1937 р. нацисти представили на виставці "Дегенеративне мистецтво", однак Спілка німецьких офіцерів у зв'язку з цим висловила протест (Марк загинув під Верденом під час Першої світової війни) і картину прибрали з експозиції. Останнім відомим власником "Вежі синіх коней" був Герман Герінг, який привласнив (можливо, купив) її для своєї художньої колекції.
Пізніше різні особи стверджували, що бачили картину в Берліні вже після закінчення війни, або що вона зберігається в банківському сейфі в Цюріху чи її вивезли радянські військові. Історіям зниклого щедевра присвяченні численні статті, книги та фільми.
1024