©
Тарас Кремінь несподівано заявив, що закон не забороняє виконання пісень російською мовою. В репертуарі Андрія Данилка “досі є” російськомовні пісні. Але це не заборонено законом: "Мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Положення цієї частини статті не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм". Саме на цьому наголошувало наше видання у попердньому матеріалі на цю тему.
Омбудсмен отримав чимало скарг після виступу Данилка, після чого він вирішив “перевірити захід на організаційний складник. Можливо, виникнуть запитання щодо мови, якою оголошували назви пісень, випускали квитки чи афіші”.
Раніше Тарас Кремінь повідомляв, що звернувся до поліції, аби там належним чином відреагували на порушення норм законодавства.
Зокрема, “омбудсмен нагадав, що виконання композицій російською – "грубе порушення" статей 23 та 29 Закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", якими регулюють сферу культури та публічних заходів.
Але W звертав увагу на те, що:
1. Стаття 23 (п. 2) зазначеного Закону України говорить: "Мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова. Застосування інших мов під час таких заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу, а також у випадках, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України. Положення цієї частини не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм". Останнє речення красномовно свідчить про те, що ця стаття Закону (як і будь-яка інша) не забороняє використання недержавної мови під час виконання пісень. Що ж до використання артистом Андрієм Данилком російської мови під час конферансу заходу, то добре відомо, що ті варіанти російської та української мов, які традиційно травестує артист під час своїх виступів, є невід'ємною частиною його мистецького образу та тісно пов'язані з укоріненою на глибинних шарах мовною традицією України. Як це і зазначено у вищенаведеній статті Закону, це цілком «виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу».
2. З якої причини Тарас Кремінь згадує статтю 29 зазначеного Закону, тим більше не зрозуміло. Вимоги цієї статті пов'язані виключно з проведенням публічних заходів, які організовані державними структурами (або за їхньої часткової участі): «1. Мовою публічних заходів є державна мова, якщо інше не встановлено цим Законом. Публічними заходами для цілей цього Закону є, зокрема, збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші заходи, доступні або відкриті для учасників таких заходів вільно чи за запрошенням, за плату чи безоплатно, постійно, періодично, одноразово або час від часу, що організовуються повністю або частково органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними установами, організаціями, а також суб'єктами господарювання, власниками (засновниками, учасниками, акціонерами) яких є держава або територіальна громада незалежно від частки цієї власності.
3. Третє посилання - рішення Київради про мораторій на виконання пісень російською мовою. У цьому випадку Тарас Кремінь посилається на документ, текст якого суперечить Статті 10 Конституції України, згідно з якою «застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом». Конституція не надає права місцевим органам влади регулювати порядок застосування мов.
Незважаючи на ці свавільні й навіть абсурдні вимоги Тараса Креміня, група діячів культури, у перших лавах якої колишні члени КПРС Оксана Забужко та Ада Роговцева, а також Юрій Андрухович, який накликав донбаський сепаратизм, звертаються до влади з вимогою про перепризначення цього суб'єкта (у минулому - соратника Януковича) на посаду мовного омбудсмена.
Цей приклад недвозначно показує, що частина державних і культурних діячів України ведуть - або підтримують - утілення в життя норм, які не відповідають ані Законам,ані Конституції України. Цілком очевидно, що такі вимоги є результатом неосвіченого і свавільного трактування зазначеними особами основоположних актів державного устрою - у дусі націонал-більшовизму, який пішов у небуття (варіант - відроджується: непотрібне - закреслити).
Наступ на одного з найвидатніших артистів незалежної України красномовно свідчить, що правий уклін та його рушійники насправді руйнують засадничу культурну спадщину країни, і немає жодного збігу у тому, що так само минулого тижня відомий український часопис надрукував матеріал, згідно якого, з'ясувалося, що Валерій Лобановський був недостатньо «українським».
«Справжні ленінці» мовної та національної чистоти - на рейді. Ось далеко не повний перелік публічно відомих осіб - новітніх націонал-більшовиків, які підтримали нехтування Законом та Конституцією України та - непрямим чином - цькування одного з провідних і по-справжньому народних артистів України:
Оксана Забужко, письменниця
Сергій Жадан, письменник, військовослужбовець
Ада Роговцева, акторка, Герой України
Юрій Андрухович, письменник
Ірма Вітовська, акторка театру і кіно
Юрій Щербак, український письменник і дипломат
Рефат Чубаров, Голова Меджлісу кримськотатарського народу
Олесь Санін, кінорежисер,
Андрій Курков, письменник
Наталя Сумська, акторка театру і кіно
Анатолій Хостікоєв, актор театру і кіно
Сергій Квіт, президент Національного університету “Києво-Могилянська академія”
Брат Капранов, письменник
Римма Зюбіна, актриса
Андрій Дончик, режисер
Богдан Струтинський, голова Національної спілки театральних діячів України
Михайло Сидоржевський, голова Національної спілки письменників України
Сергій Борденюк, голова Національної спілки кінематографістів України
Костянтин Чернявський, голова Національної спілки художників України
Микола Жулинський, директор Інституту літератури ім. Тараса Шевченка НАН України
Мирослав Маринович, публіцист
Володимир Єрмоленко, викладач
Микола Рябчук, письменник
Олексій Панич, філософ
Вахтанг Кебуладзе, викладач
Андрій Любка, письменник
Світлана Поваляєва, письменниця
Леонід Фінберг, видавець
Юрій Винничук, письменник
Ярослав Грицак, історик
Валерій Чалий, громадський діяч
Олександра Матвійчук, правозахисниця
Анатолій Ткаченко, професор
Володимир Огризко, дипломат, учений
Василь Вовкун, режисер
Олександр Красовицький, видавець
Чи хтось з цих осіб ознайомився зі згаданими - з другої спроби - Тарасом Кремінем Законами та, як і він, врешті-решт визнає, що “Остапа (Фурцеву) понесло”, а народне мистецтво - поза межами штучних ідеологічних конструцій кар’єристів так званого пануючого національного наративу? Питання - риторичне. Українська гуманітарна номенклатура давно та міцно перебуває у переважно самозакоханому стані та чітко слідує ленінським моделям, не усвідолюючи своєї часткової відповідальності за розв’язану Путіним війну. Годі очікувати на щось подібне. Єдиний інструмент цього табору "партійного мистецтва" - це не доведення своєї точки зору мовою аргументів, а таврування будь-кого, хто не поділяє їхньої точки зору, як ворога. Одже, в цій ситуації можна побажати собі залишатися разом з Данилком, Кадочніковою, Лобановським та іншими - “ворогами”.
Taras Kremin unexpectedly stated that the law does not prohibit the performance of songs in Russian. "Glavkom quotes the language ombudsman: ‘We remember how a significant number of performers used to tour abroad, performing songs in Russian, and we were perceived as a people who obviously have a weak language consciousness.’
Andriy Danylko's repertoire ‘still includes’ Russian-language songs. But this is not prohibited by law: "The language of cultural, artistic, entertainment and spectacular events is the state language. The provisions of this part of the article do not apply to the use of languages during the performance and/or reproduction of songs, other musical works with lyrics, and phonograms." This is exactly what our publication emphasised in its previous article on this topic.
The Ombudsman received a number of complaints after Danylko's performance, after which he decided to "check the event for organisational issues. There may be questions about the language used to announce the titles of the songs, issue tickets or posters."
Earlier, Taras Kremin reported that he had appealed to the police to ensure that they responded appropriately to the violation of the law.
In particular, "the ombudsman reminded that the performance of songs in Russian is a “gross violation” of Articles 23 and 29 of the Law “On Ensuring the Functioning of the Ukrainian Language as the State Language”, which regulate the sphere of culture and public events.
But W drew attention to the fact that:
1. Article 23(2) of the said Law of Ukraine states: "The language of cultural, artistic, entertainment and spectacular events is the state language. The use of other languages during such events is permitted if it is justified by the artistic, creative intention of the event organiser, as well as in cases determined by law on the procedure for exercising the rights of indigenous peoples and national minorities of Ukraine. The provisions of this part do not apply to the use of languages during the performance and/or reproduction of songs, other musical works with lyrics, phonograms." The last sentence clearly indicates that this article of the Law (as well as any other) does not prohibit the use of a non-state language during the performance of songs. As for the use of Russian by Andriy Danylko during the event's entertainment, it is well known that the variants of Russian and Ukrainian that the artist traditionally uses during his performances are an integral part of his artistic image and are closely linked to the deeply rooted linguistic tradition of Ukraine. As stated in the above article of the Law, this is fully ‘justified by the artistic and creative intent of the event organiser’.
2.It is even more unclear why Taras Kremin mentions Article 29 of the Law. The requirements of this article are related exclusively to public events organised by state structures (or with their partial participation): "1. The language of public events shall be the state language, unless otherwise provided by this Law. For the purposes of this Law, public events are, in particular, meetings, conferences, rallies, exhibitions, educational courses, seminars, trainings, discussions, forums, and other events that are available or open to participants of such events freely or by invitation, for a fee or free of charge, permanently, periodically, once or from time to time, organised in whole or in part by state authorities, local self-government bodies, state institutions, organisations, as well as business entities owned (founded, participated, shareholders) by the state or a territorial community, regardless of the share of this ownership.
3.The third reference is to the decision of the Kyiv City Council to impose a moratorium on the performance of songs in Russian. In this case, Taras Kremin refers to a document whose text contradicts Article 10 of the Constitution of Ukraine, according to which ‘the use of languages in Ukraine is guaranteed by the Constitution of Ukraine and determined by law’. The Constitution does not grant local authorities the right to regulate the use of languages.
Despite these arbitrary and even absurd demands of Taras Kremin, a group of cultural figures, including former Communist Party members Oksana Zabuzhko and Ada Rogovtseva, as well as Yuriy Andrukhovych, who called for Donbas separatism, are appealing to the authorities to reappoint this person (formerly a Yanukovych ally) to the post of language ombudsman.
This example clearly demonstrates that some of Ukraine's state and cultural figures are leading - or supporting - the implementation of norms that do not comply with either the laws or the Constitution of Ukraine. It is quite obvious that such demands are the result of an uneducated and arbitrary interpretation by these individuals of the fundamental acts of the state system - in the spirit of National Bolshevism, which has fallen into oblivion (option - reviving: delete the unnecessary).
The attack on one of the most prominent artists in independent Ukraine is an eloquent testament to the fact that the right-wing and its drivers are actually destroying the country's fundamental cultural heritage, and it is no coincidence that last week a well-known Ukrainian magazine published an article that said that Valery Lobanovsky was not ‘Ukrainian’ enough.
‘True Leninists’ of linguistic and national purity are on the prowl. This is by no means a complete list of publicly known individuals - the newest national Bolsheviks - who supported the disregard for the Law and the Constitution of Ukraine and - indirectly - the harassment of one of the leading and truly national artists of Ukraine:
Oksana Zabuzhko, writer
Serhiy Zhadan, writer, soldier
Ada Rogovtseva, actress, Hero of Ukraine
Yuriy Andrukhovych, writer
Irma Vitovska, theatre and film actress
Yuriy Shcherbak, Ukrainian writer and diplomat
Refat Chubarov, Chairman of the Mejlis of the Crimean Tatar People
Oles Sanin, film director
Andriy Kurkov, writer
Natalia Sumska, theatre and film actress
Anatoliy Khostikoev, theatre and film actor President of the National University of Kyiv-Mohyla Academy
Brat Kapranov, writer
Rymma Ziubina, actress
Andriy Donchyk, film director
Bohdan Strutynskyi, Head of the National Union of Theatre Workers of Ukraine
Mykhailo Sydorzhevskyi, Head of the National Union of Writers of Ukraine
Serhiy Bordeniuk, Head of the National Union of Cinematographers of Ukraine
Kostiantyn Cherniavskyi, Head of the National Union of Artists of Ukraine
Mykola Taras Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine
Myroslav Marynovych, publicist
Volodymyr Yermolenko, lecturer
Mykola Riabchuk, writer
Oleksiy Panych, philosopher
Vakhtang Kebuladze, lecturer
Andriy Lyubka, writer
Svitlana Povaliaeva, writer
Leonid Finberg, publisher
Yuriy Vynnychuk, writer
Yaroslav Hrytsak, historian
Valeriy Chaly, public figure
Oleksandra Matviychuk, human rights activist
Anatoliy Tkachenko, professor
Volodymyr Ohryzko, diplomat, scientist
Vasyl Vovkun, film director
Oleksandr Krasovytskyi, publisher
Have any of these people read the Laws mentioned by Kremen on the second attempt and, like him, eventually admit that ‘Ostap (Furtseva) was carried away’ and that folk art is outside the artificial ideological constructions of the careerists of the so-called dominant national narrative? The question is rhetorical. The Ukrainian humanitarian nomenklatura is mostly narcissistic and clearly follows Lenin's models, not realising its partial responsibility for the war unleashed by Putin. We should not expect anything like this. The only tool of this camp is not to prove their point of view in the language of arguments, but to brand anyone who does not share their point of view as an enemy. So, we remain together with Danylko, Kadochnikova, Lobanovsky and others - ‘enemies’.
8917