©
На фото: вистава "Атласний черевичок"
1. «Атласний черевичок» (Le Soulier de satin) — Comédie-Française
Режисер — Ерік Руф, драматург — Поль Клодель. Головний тріумфатор державного театру сезону — масштабна постановка, що триває понад шість годин і перетворює театр на простір тотального занурення. «Це не просто вистава, а акт любові до театру як мистецтва часу. Руф перетворює тривалість на форму гіпнозу»— Фаб’єн Паско (Fabienne Pascaud), Télérama
Режисер: «Я хотів залишити хаос живим — щоб глядач не контролював його, а переживав».
2. «Вугілля в жилах» (Du charbon dans les veines) — Théâtre du Palais-Royal/ Режисер — Жан-Філіп Дагер, драматург — Жан-Філіп Дагер.
Найуспішніша вистава приватного сектору — емоційна історія про солідарність і людяність. «Це театр серця: проста історія, яка раптом стає універсальною», Катрін Робер (Catherine Robert), L’Officiel des spectacles. Від режисера: «Мене цікавить не соціальний статус, а здатність людей бути поруч одне з одним».
3. «Знедолені» (Les Misérables) — Théâtre du Châtelet/ Режисер — Ладіслас Шолля, драматург — Віктор Гюго. Головний музичний хіт сезону — повернення французького мюзиклу до власного культурного коду. «Це не просто відтворення легенди — це її повернення додому»? Алексіс Солоскі, Le Monde. Режисер: «Мене цікавить зіткнення маленької людської історії з великою історією країни».
4. «Гекуба, не Гекуба» (Hécube, pas Hécube) — Comédie-Française/ Режисер та драматург — Тіаго Родрігеш за мотивами Евріпіда.
Один із найінтелектуальніших фаворитів сезону — сучасна трагедія про біль, справедливість і пам’ять. «Тут античність болить як сучасність», Фаб’єн Дарж, Le Monde. Режисер:
«Театр — це місце, де вигадка допомагає нам витримати реальність».
5. «Клітка для диваків» (La Cage aux folles) — Théâtre du Châtelet
Режисер — Олів’є Пі, драматург — Жан Пуаре
Найяскравіший глядацький хіт сезону — вибухове шоу, що поєднує розвагу і політичне висловлювання. «Святковий маніфест свободи бути собою», Фаб’єн Паско (Fabienne Pascaud), Télérama. Режисер: «Свобода бути собою — це завжди акт спротиву».
Глядачі:«Феєрія, після якої виходиш щасливішим». — Theatreonline
6. «Чайка» (Une mouette) — Comédie-Française
Режисерка — Ельза Гранат, драматург — Антон Чехов
Ризиковане прочитання Чехова — вистава, що розділила глядачів, але стала важливим критичним явищем. «Вистава, що йде проти очікувань і тому — жива», Жоель Гайо (Joëlle Gayot), France Culture. Режисерка: «Мені важливо показати не текст, а енергію бажань і розчарувань».
7. «Макбет» (Makbeth) — Théâtre du Rond-Point
Режисер — Ліонель Лінгельзер, Munstrum Théâtre, драматург — Вільям Шекспір (Радикальна гротескна інтерпретація класики — театр надлишку і фізичності. «Це театр надлишку, що працює як удар», Фаб’єн Паско (Fabienne Pascaud), Télérama
8. «Сід» (Le Cid) — Comédie-Française
Режисер — Клеман Ерв’є-Леже, драматург — П’єр Корнель
Повернення до класики з новою сценічною енергією. «Класика, яка звучить як сучасний текст», Жоель Гайо (Joëlle Gayot), France Culture
9. «Англійська коханка» (L’Amante anglaise) — Théâtre de l’Atelier
Режисер — Емілі Шарріо, драматург — Марґеріт Дюрас
Інтимний психологічний театр — майже кінематографічна сповідь.
«Це театр тиші, де кожне слово — як удар», — Жан-Марк Лаланн, Les Inrockuptibles
10. «Свято» (Festen) — Théâtre de l’Œuvre
Режисер — Сіріль Тест, драматург — за фільмом Томаса Вінтерберга
Сценічна адаптація культового фільму — вибуховий ансамблевий театр.
«Неможливо дихати — настільки щільна напруга», Армель Еліо, Le Figaro
11. «Носій історії» (Le Porteur d’histoire) — Théâtre du Petit Montparnasse
Режисер та драматург— Алексіс Мішалік
Довгограючий хіт, який не втрачає популярності роками.
«Чиста магія розповіді» за словами Сільвен Мерль, Le Parisien
12. «Тиша» (Le Silence) — Théâtre de la Ville
Режисер — колективний проєкт, Драматургія — авторський перформанс
Експериментальний театр на межі драми і перформансу.
«Мовчання тут говорить голосніше за текст», Анн Діаткін, Libération
5